Рекомендації для батьків щодо створення розвивального предметно – ігрового середовища вдома
Знайдіть можливість організувати дитячий куточок чи створіть таке розвивальне середовище, в якому б дитина більш активно і природно пізнавала себе, навколишній світ в усіх його взаємодіях. Розвивальне середовище, як правило, зводиться до предметно-ігрового. Середовище — це те, що оточує дитину, сукупність природних, предметних, соціальних умов життя. Звідси, говорячи про розвивальне середовище, передбачаємо і природне, і предметне, і ігрове, і людське оточення, яке може бути або сприятливим, або — ні.
Отже, розвивальним є середовище, яке впливає на внутрішнє, власне особистісне зростання, або гальмує процес саморозвитку.
Головна вимога до розвивального предметно-ігрового середовища — розвивальний характер. Воно має об’єктивно, тобто через свій зміст та властивості, створювати умови для творчої діяльності кожної дитини, слугувати цілям актуального фізичного і психічного розвитку.
Розвивальне предметно-ігрове середовище має бути спрямованим на:
- свободу реалізації дитиною свого права на гру (право вибору дитиною теми, сюжету гри, тих чи інших іграшок, місця і часу гри);
- універсальність (дозволяє самим дітям і дітям разом з вихователем будувати і змінювати ігрове середовище, трансформуючи його відповідно до виду гри, змісту та перспектив розвитку);
- системність (передбачає можливість сполучення окремих елементів предметного середовища між собою та з іншими предметами, які складають цілісність ігрового поля);
- безпеку (всі ігрові та неігрові предмети мають бути безпечними для здоров’я та життя дитини).
Неодмінною умовою побудови розвивального предметно-ігрового середовища в сім’ї є опора на гуманно-особистісний орієнтований підхід. Це означає, що стратегія і тактика побудови середовища, у якому живе дитина, має визначатися гуманно-особистісним підходом до виховання, якому притаманні такі основні риси:
- батьки у спілкуванні з дітьми дотримуються принципу: «Не поруч, не над, а разом!»
- мета — сприяти становленню дитини як особистості;
способи спілкування — розуміння, визнання і прийняття особистості дитини такою, якою вона є;
- тактика спілкування — співробітництво;
- позиція дорослого — виходити з інтересів дитини та перспектив її подальшого розвитку як повноцінного члена суспільства.
Рекомендуємо:
- «Чарівне дзеркальце».
Дуже важливо організувати дитяче дзеркало, трельяж. Краще за все це дзеркало розмістити в прихожій: коли дитина йде з квартири, то вчиться приводити себе в порядок і, навпаки, повернувшись з прогулянки, дитина розглядає себе і змінює, якщо необхідно, щось у своїй зовнішності.
- Полиця найулюбленіших іграшок.
Періодично полиця оновлюється новими іграшками. Кожна іграшка обігрується спочатку дорослими, потім дитиною.
- «Мішечок «добрих справ»— торбинка, прикрашена аплікацією або вишивкою. За кожну добру справу в мішечок кладуть
дрібний предмет, іграшку, цукерку тощо.
- «Цікава скринька»— (коробка).
В цю скриньку дитина, а краще, якщо це будуть робити всі члени родини, складають цікаві речі, необхідні для розвитку її фантазії, творчості, логічного мислення, гри тощо.
- Маленький дослідник.
Необхідно зібрати в ящичок або на спеціальній поличці потрібні для дитячого дослідження речі: магніти, вже не працюючий телефон, бінокль, мікрофон, годинник тощо. Організовуючи цю «лабораторію», обов’язково потрібно поступово вводити нові предмети, показувати способи дій, для чого потрібні ці речі, як ними користуватися.
- «Дитяча бібліотечка».
Дитячі книги, акуратно складені, знаходяться в доступному для дитини місці, щоб у будь-який час вона могла задовольнити свою потребу у пізнанні. Досить швидко малюк «зживається» з героями казок, оповідань, віршів, які стають для нього взірцем, друзями, порадниками.
- Розвивально-ігровий матеріал(ребуси, кросворди, голово ломки, розвивальні схеми-малюнки, настільно-друковані ігри).
Постійно цей матеріал поповнюється цікавим розвивальним матеріалом, з яким грають разом батьки і дитина.
- «Умілі ручки».
Залежно від статі, віку, інтересів дитини в квартирі продумується куточок майбутнього майстра або «вмілиці» (вишивання, аплікація, малювання, майстрування з брусового матеріалу тощо).